Легенда, що дійшла до нас із давніх часів, свідчить що ця місцевість отримала свою назву з часів правління князя Володимира.
У 988 році князь вирішив охрестити Русь.
Хрещення було, м'яко скажемо так, не зовсім добровільним.
Були знищені усі ідоли, капища язицької віри.
Із Старокиївської гори був скинутий в повноводний Дніпро ідол Перуна, одного з головних божеств древніх племен слов'ян.
За ним уздовж берега бігли жителі стародавнього Києва і кричали: "видубай боже, видубай" (видубай - виринай).
Тому місцевість де "видубав", тобто виринув, ідол, і стала називатися Видубичі.
Хоча є й інша версія походження топоніма.
Імовірно ще до часів, про які йдеться вище, тут знаходилася переправа через Дніпро, човни якої були видовбані з цільних стовбурів дуба.
Є й думка про те що назва походить від древнього підземного монастиря, що знаходиться на Звіринці, який "видибав" на поверхню після
прийняття християнства на офіційному рівні в Русі.
Як би там не було, але назва Видубичі в будь-якому випадку є древньою, з тисячолітньою історією.
Зараз тут знаходиться прекрасний і древній Видубицький монастир, заснований в кінці 11 століття (1070-1077 рр..).
Також тут розташована однойменна станція метро Видубичі, автостанція та залізничні станції.